СИР І ВИНО (продовження)

Так як зі Свята сиру і вина-2016 у Львові я принесла купу вражень, то довелось мені ці враження розділяти на кілька частин (тому що Блоггер просто відмовляється публікувати пости кілометрової довжини). Але це нічого, так навіть цікавіше - будемо поступово смакувати враження:)

«Чув я чи то снилось мені, що існує Країна Вин…»

Від Сирних мандрів мандруємо прямо до Країни вин. Їх розкладка манила і зваблювала, говорячи «З'їж мене». Ну як після такого НЛП не підійти? 

Країна вин – це мережа магазинів імпортних напоїв, сирів, та делікатесів. Експерт з сиру Юрій розповів, що на ярмарок вони привезли голандські сири – сир червоне песто (з в'яленими томатами), зеленим песто, васабі, козиний з горіхом, з лавандою, та сири з пліснявою. Юрій говорить, що в Голандії близько 4000 видів гауди, з них біля 15 представлено в магазинах «Країни вин». Що ж, є куди рости – з нетерпінням чекаю, коли буде хоча б 100:)

Крім сирів та вина Країна вин потішила ексклюзивом – глінтвейном, та не простим, не як у всіх, а глінтвейном з білого вина! Сомельє Олександр Сачин розповів, що в цей глінтвейн кладуть більше фруктів, і тому він є легшим за звичайний червоний глінтвейн, та не так гірчить. Хлопці пригостили мене цим дивом, і я хоч людина непитуща, але спробувала, зважаючи на дуже приємний аромат. І він мене не підвів – на смак він був легким та фруктовим. Також для мене цей білий глінтвейн став символічним в тому плані, що коли куштуєш щось нове, то треба загадати бажання. Так ось, якщо швидкість і якість здійснення мрії залежить від смаку «новоспробуваного», то я впевнена що моє бажання вже практично здійснено:)
Але тут я просто мушу додати, що мене вразило, наскільки в "Країні вин" пишаються своїми працівниками. Директор магазину представила мені Юру як людину, яка знається на сирах так, як незнається ніхто інший; а Олександра - як кращого в Україні сомельє, якому просто немає рівних. Мене завжди тішить, коли керівництво вважає кожного свого працівника скарбом. Хочеться тільки побажати Країні вин зберегти свою Dream team та й надалі цінувати кожного.

Відчути себе королем…

Від Країни вин мандруємо до Сирного королівства. Знайти його було легко – орієнтиром була величееезна сирна голова. 

На ярмарку презентували величезну кількість голандських сирів. Дегустацію пропонували розпочати з молодої гауди, а вже потім допомогали кожному обрати саме його сир. А обирати було з чого – коров’ячі та козячі; молоді та витримані (до 5 років!); з добавками та без; класичні та знежирені – для тих, хто слідкує за фігурою; з добавками та без… Від такого асортименту просто голова йшла обертом. Але чудова дівчинка Наталя, яка і проводила мені екскурсію по Сирному королівству, не дала розгубитись. Ця фрейліна з великими красивими очима знає про сир все – від неї я отримала стільки інформації про сир, що моя операційна система просто «зависла», а рука не встигала все записувати. 

Все, що пропонували до дегустації, було неймовірно смачним, але моїми фаворитами стали: Хутірський з абрикосом – під час дозрівання сирна голова обкладається кісточками абрикоса, і в результаті отримуємо ароматний сир, що одночасно солодкий, солений з тонким фруктовим присмаком; та  IL Gusto Puro – це єдиний голанський сир з італійською назвою. Кажуть, що коли італійці вперше спробували цей сир, то вигукнули: «IL Gusto Puro!», що перекладається як бездоганний смак. Що ж, я повністю згідна з цими італійцями:)

Тепер ми всі члени Елітного клубу:)

Та не тільки Сирне королівство дало лів'янам змогу відчути себе королями, спробувавши елітні голандські сири. Цю місію разом з ними розділив Elite Club – мережа магазинів делікатесів. Мене до їх стенду привабила неймовірної краси розкладка – видно, що старались. 

Саме тут я зробила найбільше фото, і всі були вдалі, та не потребували редактора. Пригощали козячими сирами Landana – класичним, з коріандром і пажитником з італійськими травами, з червоним та зеленим песто, та з ягодами (враження від смаку цих сирів я напишу окремим постом). 

На жаль, на прохання розповісти більше про себе та про представлений сир хлопці відповіли тільки «Приходьте до нас в магазин, і дізнаєтесь більше», та вручили мені візитівку. Що ж, вже скоро піду та дізнаюсь, так що, Elite club, чекайте мене в гості:)

Брат сиру

Далі я попрямувала до розкладки, яка хоч і не була настільки багатою на асортимент, як попередні, проте виглядала дуже екзотично і незвичайно. Настільки темних і «сухих» на вигляд сирів я ще не бачила. 

А не бачила тому, що як потім дізналась від самого творця цього сиру – Ігора Сафронова, це його авторська технологія, якої його ніхто не вчив. Киянин 2 роки назад переїхав на ферму, сам довго експериментував щоб досягти такого унікального смаку та вигляду.

 Робить коров’ячі, козячі, овечі сири. Не забув навіть про вегетаріанців – для них робить сир Лембас, в який, на відміну від інших сирів, не додається сичужний фермент. Смак в сиру дійсно унікальний – ну дуууже насичений, багато не з’їси. Ігор пропонував закушувати рікотою. Ось це мені подобається – їсти сир вприкуску з сиром:) 

Також Ігор смажив сир – привіз спеціальний, дуже ніжний на смак тостерний сир, на якому красувались наклеєчки «Брат сиру». Дуже мило:)

Це ще не все, далі буде...:)